НОВИНИ

Волтер ПРОХОРЕНКО:
"ПАПА БЛАГОСЛОВИВ УКРАЇНСЬКОГО "МОЙСЕЯ"

Світова прем'єра опери українського композитора Мирослава Скорика "Мойсей", поставленої Львівським Державним Академічним театром опери та балету імені Соломії Крушельницької, поза сумнівами, стала однією з найпомітніших подій у культурному житті України впродовж останнього часу. Особливої родзинки їй надав візит до України Папи Римського Івана Павла II, з благословення та за фінансової підтримки якого й відбулося народження українського "Мойсея". Нині, коли з певним інтервалом часу враження та емоції мали можливість відстоятися й набути форм аналізу, ми вирішили поспілкуватися з паном Волтером Прохоренком, генеральним директором компанії "Про-Дабл-Ю (Україна), що згодилася бути головним продюсером опери "Мойсей".

- Пане Волтере, львівська прем'єра твору Мирослава Скорика за біблійним сюжетом мала багато схвальних відгуків серед поцінувачів оперного мистецтва. А ви особисто задоволені результатом своєї роботи?
- Нині можу сказати, що все пройшло успішно, хоча спочатку довелося-таки похвилюватися. Адже прем'єра збіглася в часі з приїздом до України Папи Римського, тому під час перших "прем'єрних" днів "Мойсея" у Львівській опері - 23 та 24 червня - загальна увага була прикута до візиту понтифіка. Але вже коли Святіший Отець прибув до Львова, кількість глядачів під час спектаклів різко зросла і зала була переповненою. На мій погляд, праця Мирослава Скорика заслужено здобула схвальні відгуки - чудова музика, надзвичайно цікава тема. Ми випустили касети і компакт-диски "Мойсея", які можна сьогодні придбати і в оперному театрі Львова, і в музичних магазинах України.

- Спершу планувалося, що понтифік також відвідає прем'єру. Що перешкодило втіленню ідеї?
- Звісно, ми сподівалися, але не мали конкретного повідомлення, що Папа прийде йа прем'єру, адже графік його перебування в Україні був надзвичайно насичений. Проте Святіший Отець приїхав до театру і привітав усіх, причетних до створення опери. Відверто кажучи, ми були вражені його увагою до цієї події. Подарували Івану Павлу II колекційні компакт-диски. Знаючи про його щире зацікавлення мистецтвом, сподіваємось, "Мойсей" Папі сподобається.

- Як нині, образно кажучи, "почувається" опера, і який подальший графік її творчого життя?
- Пан Тадей Едер, директор Львівського театру опери та балету, веде переговори із зацікавленими організаціями, які хочуть привезти оперу до інших країн. Уже відбулися такі перемовини з театрами Ізраїлю, Польщі, Австрії. Також ведуться переговори з людьми, які б хотіли показати оперу в США і, можливо, в Канаді. Адже це справді унікальний твір, і такими ж унікальними є обставини, які його створили.

- А можна почути трохи детальніше про унікальність тих обставин?
- Два роки тому в творчої групи Львівської опери виникла ідея написати новий грандіозний твір - на основі поеми Івана Франка "Мойсей", про що композитор, пан Мирослав Скорик, мріяв тривалий час. Зрозуміло, що втілення будь-якого задуму, тим паче,такого, як постановка опери, вимагає чималих фінансових затрат, а в держави таких коштів не знайшлося. Тоді товариш пана Едера, меценат і директор "Української хвилі" пан Калинюк, запропонував написати листа до Ватикану із зверненням до Папи Римського підтримати оперу фінансово. І сталося диво: Папа погодився. Адже до нього звертається дуже багато людей, у тому числі і з театральних кіл. Приємно, що твором, який погодився підтримати Святіший Отець, став наш, український, проект!

- Можливо, свій вплив мала й особиста прихильність Папи, адже Кароль Войтила сім років працював актором?
- Мабуть... Взагалі, Іван Павло II - напрочуд творча особистість. Відтак, отримавши його святе благословення, пан Скорик взявся за роботу. Спочатку планувалося завершити оперу до 100-річчя Львівського оперного театру, але творча робота - не тільки копітка, але й безпосередньо залежить від такої речі, як натхнення. Пан Скорик довго писав, переробляв різні моменти майбутнього твору, прагнучи досконалості. Отож, святкування ювілею театру в жовтні 2000-го обійшлося без "Мойсея". А наприкінці лютого цього року пан Едер зателефонував мені й повідомив, що робота над оперою майже завершена. А ми ще з грудня мали інформацію про приїзд Святішого Отця до України. Отож, вийшло, що прем'єра і приїзд Папи Римського збіглися в часі.

- А кому належала ідея увічнити оперу з допомогою електронних носіїв інформації - компакт-дисків, касет відео?
- Наша компанія займається питаннями популяризації, маркетингу та розповсюдження продукції. Так, ми запропонували цей нюанс панові Едеру. Бо й справді, чому не ознайомити з таким чудовим твором ще ширшу аудиторію поцінувачів театрального й оперного мистецтва - і в Україні, і за її межами.
Наприклад, у квітні в Харкові відбулася прем'єра опери "Поет", присвячена Тарасові Шевченку. Цей твір харківський композитор Коло-дуб написав 2-3 роки тому, але довго не міг втілити його на сцені - бракувало грошей. Нарешті Харківський оперний театр показав цю річ, і з відгуків, які дійшли до мене, я розумію, що то твір надзвичайний. Але про нього знає дуже вузьке коло людей. Несправедливо! А якби це все було на касетах, щоб люди могли купувати, слухати, насолоджуватися прекрасним мистецтвом! Можливо, ми візьмемося й за це.
Не знаю, чи Міністерство культури має гроші на такі речі. Здається, воно більше зацікавлене в різного роду концертах... А такі твори, як опери, ніби завмирають, бо ніхто про них сьогодні не дбає. Але, на моє переконання, світ повинен знати про наші здобутки і в цій царині! Нині ми розповсюдили інформацію про оперу "Мойсей" з допомогою Інтернету, надіслали фільм про створення опери до Америки і Канади. Сподіваємось на добрі відгуки і зацікавлення.

- А стосовно гастролей Україною - чи плануєте показати "Монсея", скажімо, в Києві?
- Хочемо обов'язково привезти оперу до столиці, а також до Одеси - думаю, там це теж було б цікаво. Адже Одеса - багатоконфесійне місто, а наш твір - для людей різних віросповідань. Мойсей - пророк і мусульман, й іудеїв, і християн, він стоїть ніби над простором і часом. Думаю, що ця особливість теми робить її цікавою для багатьох.

- І як наразі справи з розповсюдженням "електронного" "Мойсея"?
- Тут виникає кілька проблем. З одного боку, цим питанням мали б зацікавитися дистриб'ютори, а їм часто вигідніше продавати компакти Стінга, іншої попси, ніж серйозної опери. З іншого боку, дехто просто не хоче мати справу з Папою Римським - відчувається великий тиск з боку Московського патріархату. Наприклад, коли ми шукали спонсорів, підтримати постановку спочатку зголосилося дуже багато фірм, а тоді одна за одною вони почали відмовлятися од співпраці... Навіть такі великі, знані фірми, як "Кока-кола" чи львівська "Світоч", які зазвичай прихильно ставляться до українських мистецьких заходів, злякалися співпраці з проектом, пов'язаним з ім'ям Святішого Отця...

- Пане Волтере, розкажіть, будь ласка, про свою діяльність в Україні. "Мойсей" - ваш перший серйозний проект?
- Я народився в Івано-Франківську, звідки після війни родина переїхала спершу до Бельгії, а потім до Америки. Перед тим, як прибути в Україну, я працював з різними проектами у більш ніж сорока країнах світу. Останніми нашими проектами були гольф-клуби, які ми будували на островах у Тихому океані, біля Японії, Кореї. Тоді й виникла думка збудувати гольф-клуб в Україні. Я приїхав і почав працювати. Це було сім років тому, а ми й досі намагаємось відкрити тут перший гольф-клуб... Зацікавлених людей дуже багато, але й "зацікавлених" чиновників, які забирають час і сили своїми інструкціями й папірцями, мабуть, ще більше. Багато інвесторів хотіли б вкласти свої капітали в цю справу - із Греції, і з Польщі, і з Росії, Туреччини, Америки, Канади. Маленька Чехія має вже 28 гольф-клубів, Австрія - 128, Казахстан має, а Україна - ні. Таким був, власне, наш перший проект, над яким ми й далі працюємо...
Другий проект був такий. До нас прийшли представники італійської компанії, які хотіли збудувати в Україні трек для "Формули 1". Маємо підтримку Кабінету Міністрів, у Борисполі запропонували землю, але з умовою, що фінансовими партнерами будуть українські компанії. Нарешті, ми знайшли таких у Львові. Але невдовзі з'ясувалося, що вони не можуть продовжувати роботи, бо держава винна їм багато коштів за виконану роботу. А нині я чую, що такий трек хочуть відкрити в Росії, і наші італійські партнери можуть просто піти туди. А нам би дуже хотілося, щоб "Формула 1" була саме в Україні, тут ліпший клімат для треку, І це б привернуло увагу до нашої країни.
Інвестори бояться вкладати гроші в українську економіку. Закони не працюють, питання податків нормально не відрегульоване. Будь-хто може зупинити розпочату справу. Скажімо, 90 відсотків чиновників можуть погодити проект, навіть Президент може дати добро, але знайдеться один чиновник, який усе перекреслить.

Розмову вела Юлія КОСИНСЬКА.

НАЗАД